Олімпійська мандрівка

Переможець акції «Олімпійська мандрівка», яка у 2009 році вже вдруге проводилась в Україні Національним олімпійським комітетом та компанією «МакДональдз», поділився своїми враженнями від подорожі до Ванкувера, яка стала головним призом конкурсу. Разом із своїм дідусем 12-річний Владислав Гербич відвідав урочисте відкриття ХХІ Олімпійських ігор та побачив найцікавіші місця столиці «білої» Олімпіади 2010 року.

Моя Олімпійська Мандрівка

Яскраві враження почалися вже з того часу, коли я дізнався про те, що переміг в акції «Олімпійська мандрівка», яка проводилась серед дітей від 6 до 14 років. Але, звісно, це був лише початок.
Ось я вже вперше знаходжусь в літаку. Бориспіль, пересадка у Франкфурті, і десять годин польоту до Ванкувера.
Поки ми летіли, у салоні літака я дивився на моніторі, що був вмонтований у спинку крісла кожного пасажира, де ми зараз знаходимось. Позаду залишились Європа, Атлантичний океан, Гренландія, Американський континент. І ось довгоочікувана Канада, Ванкувер. Позитивні емоції тут були безперервні.
Поселили нас у 5-зірковому готелі West Richmond. Тут ми зустрілися із організаторами акції та волонтерами. Потім в медіа центрі готелю я познайомився з переможцями «Олімпійської мандрівки» з різних країн. Девізом нашої з ними команди на всі 5 днів перебування в Ванкувері став «Champion Kids» – «Діти-чемпіони».
Далі на нас чекала екскурсія на гору Gross Mountain – 1200 м, куди ми піднімалися на канатній дорозі у вагоні. На горі ми зустрілися з індіанським вождем.
Ми відвідали ванкуверський акваріум, відомий у всьому світі. Враження таке, нібито знаходишся на дні океану серед морських істот. А коли кити або дельфіни піднімають хвилі, то бризки потрапляють на обличчя. Шоу дельфінів. Узбережжя Тихого Океану – все чудово.
Потім ми ще відвідали парк Kapilano та перешли по трьохсотметровому підвісному мосту на висоті 200 метрів через однойменний каньйон. Міст гойдався, глянути до низу було лячно – там бурхлива річка. А на завершення усі «Діти-чемпіони» були нагороджені в американському домі US House, де я теж отримав медаль як Champion Kid Ukraine.
Це все настільки мене вразило, що досі стоїть у мене перед очима і, мабуть, запам’ятається надовго.
Але головним і найбільш вражаючим спогадом для мене назавжди стане урочисте відкриття ХХI-х зимових Олімпійських ігор, яке я відвідав. Воно було приголомшуючим – гуркіт барабанів 100 тисяч глядачів, переливи ліхтариків, біле одягнення, яке було на усіх присутніх у великому чудовому спортивному палаці BC Place. І це свято відбулось як раз на мій день народження 12 лютого. В той день мені виповнилося 12 років.
Наступного дня почались олімпійські змагання з 15 зимових видів спорту видів спорту, але наша Олімпійська дружина взяла участь у 9 з них. Звичайно, я вболівав за усіх наших спортсменів, але найбільше я хвилювався за біатлоністів: Оксану Хвостенко, Віту і Валю Семеренко, Сергія Седнева та Андрія Дериземлю.
П’ять днів перебування у Ванкувері пролетіли як одна чарівна мить, і ми вилітали додому – до України, Києва. Знову перетинаємо Америку із Заходу на Схід, Гренландія, Атлантичний Океан, Європа – Франкфурт, Київ.
В мене залишились незабутні враження від знайомства та зустрічі із дівчатами та хлопцями з нашої команди «Champion Kids» з Німеччини, США, Англії та інших країн. Ми з ними обмінялись адресами, багато фотографувалися.
Одним словом, ця Олімпійська Мандрівка назавжди залишиться в моїй пам’яті. І я дуже вдячний долі, Національному олімпійському комітету України та компанії МакДоналдз, які були організаторами цієї незабутньої, чарівної і дуже, дуже цікавої подорожі!


Владислав Гербич
12 років