Склад Академії

Булатова Марія Михалівна - Президент Олімпійської академії України, доктор педагогічних наук, професор, академік Української академії наук. Закінчила Київський державний інститут фізичної культури та біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Професор М.М. Булатові успішно поєднує активну дослідницьку та адміністративну роботу: директор Інституту новітніх технологій фізичного виховання і спорті Академії наук України (з 2001), Голова Державного комітету з фізичної культури і спорту України (2001—2003), завідувач кафедри фіт несу, здоров’я і рекреації (з 2008 р.). Член Виконкому НОК України (з 1998 р.); головний редактор часопису «Наука в олимпийском спорте» (з 1994 р.); член редакційних колегій багатьох наукових видань як в Україні, та і за кордоном; член президії науково-методичної ради Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.
Внесок М.М. Булатової у розвиток галузей науки, освіти, фізичної культури і спорту відзначено державними нагородами: заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесна Грамота Верховної Ради України, орден Княгині Ольги. Її наукова діяльність відзначена медаллю Академії наук України, званням заслужений професор Національного університету фізичного виховання і спорту України, золотою медаллю за кращу наукову роботу в галузі олімпійського спорту .
Професор М.М. Булатові – автор понад 200 публікацій, серед яких 15 книг (підручників, монографій, навчальних посібників, енциклопедичних видань), що побачили світ в Україні, Росії, Іспанії, Китаї, Польщі, Бразилії тощо.

Мічуда Юрій Петрович – декан Олімпійської академії України, доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор НУФВСУ. Закінчив Київ. ін-т нар. госп-ва ім. Д.С. Коротченка (1976). Канд. екон. н. (1979). Чл.-кор. УАН (2004). Відмінник народної освіти України (2000). Засл. працівник фіз. культури і спорту (2005). Ст. викладач, зав. кафедри суспільних наук Ін-ту підвищення кваліфікації Мін-ва житлово-комун. госп-ва України (1980—1988). Зав. кафедри гуманітарних та соц.-економ. дисциплін НУФВСУ (з 1988). Підготував 4 канд. наук з фіз. виховання і спорту. Автор близько 80 наукових праць. Основні праці: Ринкові відносини та підприємництво у сфері фізичної культури і спорту (1995); Спонсорство в игровых видах спорта (1999).

Єрмолова Валентина Михайлівна – директор Олімпійської академії України, відмінник освіти України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

Бака Михайло Макарович (3.09.1927, с. Личкове, Катов. р-н, Дніпроп. обл.). ЗТ СРСР (1992). Закінчив КДІФК (1953). Д-р пед. н. (1990). Професор (1991). 1953—1966 — голова Спорткомітету Дніпроп. обл., 1966—1974 — заст. голови Укр. ради ФСТ "Динамо"; 1974—1991 — голова Держ. комітету з фіз. культури і спорту УРСР. Засл. працівник культури УРСР (1977). Академік АННП (1992). Учасник бойових дій у ВВВ (1941—1945). Депутат Верховної Ради УРСР (1980, 1985). Голова Ради ветеранів фіз. культури і спорту (з 1998). Автор понад 100 наук.-метод. праць з управління та теорії соц.-економ. і правових основ фіз. культури і спорту. Основні праці: Военно-физическая подготовка допризывника и призывника (1974); Готов к защите Родины (1986); Этапы развития физической культуры и спорта в Украине (1998); Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді (2004). Нагороджений орденами "Знак Пошани" (1971, 1987), Трудового Червоного Прапора (1976), Дружби народів (1980), Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985), "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), "За мужність" ІІІ ступеня (1999). За значний особистий внесок у розвиток олімп. руху нагороджений МОК Олімпійським орденом (2002).

Вацеба Оксана Михайлівна (2.02.1966, Івано-Франківськ). Закінчила ЛДІФК (1988). Канд. пед. н. (1994). Доцент (1996). Чл.-кор. УАН (2004). Викладач Івано-Фр. коледжу фіз. культури (1988—1991). Ст. викладач ЛДІФК (1994), заст. декана (1995), декан спортивного ф-ту (1995—1996), проректор з наукової роботи (1996—2000). Відмінник народної освіти України (1997). Підготувала 9 канд. наук. Напрям досліджень пов'язаний з історичними, історико-метод. основами розвитку української фіз. культури та спорту. Автор понад 140 наукових праць. Основні праці: Нариси з історії Західноукраїнського спортивного руху (1997); Золоті сторінки олімпійського спорту України (у співавт.) (2000) та ін.

Демінський Олексій Цезаревич (11.06.1941, с. Гранітне, Тельманів. р-н, Донец. обл.). Закінчив КДІФК (1968). Канд. пед. н. (1986). Професор (1995). Д-р пед. н. (2003). Ректор ДДІЗФВіС (з 1996). Член НОК України та Виконкому ОАУ (1996). Академік УАН (2004), академік Міжнар. академії проблем людини в авіації та космонавтиці (1999). Наукова діяльність присвячена проблемам оптимізації навчально-тренувального процесу спортсменів. Автор понад 100 наукових праць. Основні праці: Развитие способностей в спортивной деятельности (1996); Дидактические основы оптимизации спортивной тренировки (2001).

Єрмаков Сергій Сидорович (8.03.1950, с. Охоче, Нововодолаз. р-н, Харків. обл.). Закінчив Токмак. механ. технікум (1969), Харків. автомобільно-дорожний ін-т (1977), Харків. держ. пед. ін-т ім. Г.С. Сковороди (1981). Д-р пед. н. (1997). МС з волейболу. Професор Харків. держ. академії дизайну та мистецтв (1994), професор кафедри спортивних ігор ХДАФК (1998). Академік УАН (2004). Головний редактор наукових збірників "Педагогика, психология, медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта" та "Физическое воспитание студентов творческих специальностей". Автор понад 100 наукових праць. Основні праці: Волейбол: игры мастеров Украины (1998); Тренажеры в волейболе (1999).

Круцевич Тетяна Юріївна (17.09.1946, Київ). Закінчила КДІФК (1968). Канд. пед. н. (1974). Доцент (1984). Д-р н. з фіз. виховання і спорту (2001). Професор (2001). Академік УАН (2004). Відмінник народної освіти України (2000). Засл. працівник фіз. культури і спорту (2005). Викладач (1973—1975), ст. викладач (1976—1984). Доцент кафедри теорії та методики фіз. виховання (1985—1998), зав. кафедри (з 1999) НУФВСУ, проректор з наукової роботи (2001—2004). Наукові дослідження присвячені проблемам застосування тренувальних навантажень у заняттях з підлітками, а також розробці теорії та методики фіз. виховання. Підготувала 15 канд. наук. Автор понад 150 наукових праць. Основні праці: Научные исследования в массовой физической культуре (1985); Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания (1999); Теория и методика физического воспитания: В 2 кн. (2003).

Матвєєв Сергій Федорович (15.09.1943, Київ). МС з боротьби самбо (1960). Володар 5-го Дану (2001). Закінчив КДІФК (1965). Канд. пед. н. (1983). Доцент (1990). Професор (1994). Ст. викладач (1970—1976). Зав. кафедри боротьби та боксу КДІФК (1977—1984), заст. зав. кафедри теорії спорту, олімп. та проф. спорту НУФВСУ. Зав. кафедри олімп. та проф. спорту (з 2000). Тренер збірної команди України — переможця Спартакіади народів СРСР (1971) з самбо. Тренер збірної СРСР (від України) з дзюдо під час підготовки до Ігор ХХІ Олімпіади (1976). Стипендіат НОК України (2001). Керівник КНГ з дзюдо. Триразовий призер чемпіонатів СРСР із самбо. Семиразовий чемпіон України. Засл. працівник народної освіти України (2000). Як тренер підготував чемпіона Європи з самбо Віталія Биченка, шістьох чемпіонів і призерів СРСР, 25 чемпіонів України, 27 МС, з них 11 МСМК. Тренер збірної команди УРСР (1973—1976). Підготував трьох канд. пед. наук. Автор понад 300 наукових праць. Основні праці: Боротьба самбо (1973, 1978), Карате-до (1994); Современная тренировка в дзюдо (1995).